середу, 23 жовтня 2013 р.

Стрий, 1948

Це фото автомобіля спецгрупи МДБ.
Уривок з доповідної записки того часу: Кроме перечисленных выше пунктов связи, в гор. Стрий Дрогобычской области, около церкви, «на ланах» Шухевич также имеет пункт для связи с руководителем референтуры пропаганды центрального «Провода» ОУН – «СЕВЕРОМ» через связную последнего «ДАРКУ». За отчетный период агентурно-следственным путем получены также данные о том, что Шухевич имеет намерение в зиму 1947-48 гг. укрываться в одном из городов Дрогобычской области, и что в связи с этим отдано распоряжение подготовить ему соответствующий бункер. Имеется предположение, что бункер для Шухевича должен быть приготовлен в гор. Стрий его личной связной «АННОЙ». Учитывая намерение Шухевича зимовать в одном из городов Дрогобычской области и наличие известных нам пунктов связи, куда входят его личные связные «АННА», «МАРТА», «ДЕМИД», «ДАРКА» и другие, нами разработан и подготовлен к реализации план агентурно-оперативных мероприятий, предусматривающий выброску в районы вероятных мест укрытия Шухевича, в места появления его связных (гг. Стрий, Ходоров Дрогобычской области и Рогатин Станиславской области (двух рейдирующих агентурно-боевых групп, укомплектованных агентами, знающими в лицо, как Шухевича, так и его связных, с целью захвата последних и выхода через них на Шухевича. ВЕРНО: Оперуполномоченный 1 Отделения УПР 2-Н МГБ УССР лейтенант Ивахно.

неділю, 20 жовтня 2013 р.

Медаль Першої Хліборобської виставки у Стрию 1909 року

На одному з аукціонів з'явилася у продажу ось така медаль
Підсумком цієї подвижницької праці на просвітянській та економічній ниві стала організація в 1909 р. у Стрию «Першої української хліборобської виставки» Всього на виставку прибуло понад 400 учасників, експонати були розмішені у 17 кімнатах Народного дому. Каталог виставки налічував 1478 експонатів. Оглянуло виставку понад 36 тисяч чоловік з усієї Галичини. Виставку відвідали митрополит Андрій Шептицький, австрійський міністр Дулемба, віце-маршал Буковини доктор Смаль-Стоцький, професори М. Грушевський. І. Левинський, П. Огоновський. письменник Є. Чикаленко та ше 32 визначні діячі культури, спеціалісти у галузі сільського господарства. На виставку приїхали гості з Австрії, Угорщини. Чехії, Німеччини і Бельгії. Результатом «круглих столів» стало укладення численних договорів про поставку сільськогосподарської продукції в ці країни. Виставку широко коментувала преса . Нагороджувати переможців три комісії: етнографічна, яка видала 6 золотих, 9 срібних і 7 бронзових медалей; промислово-торгова, яка видала 21 золоту, 32 срібні і 22 бронзові медалі; рільнича, яка видала 34 золоті, 7 срібних і 8 бронзових медалей. Крім медалей, чимало учасників отримали почесні дипломи, дипломи заслуги та похвальні листи . Особливої уваги заслуговує мистецьки викарбувана медаль для переможців '. На медалі зображена оригінальна реалістична композиція: у променях сонця, яке сходить з-за гір, селянин у довгій сорочці та сердаку босоніж оре обліг. Цей ліричний образ з великою емоційністю розповідає про важку працю і бідність галицького селянина, який у глибокій задумі про майбутній врожай мужньо здобуває хліб насушний для свого народу. 1 У краєзнавчому музеї в Стрию «Верховина» зберігається медаль і диплом заслуги, якими відзначили Михайла Кліща •за пасічний мел і сушені овочі» 3 приходом большевииьких «визволителів» в 1939 р. шанованого в с. Сулятичі господаря та управителя школи як куркуля- націоналіста було заслано до Сибіру. Диплом заслуга він забрав зі собою і як безцінну реліквію зберігав на засланні, а кати повернувся на рідну землю, подарував диплом і медаль музесві (див. диплом виставки). Зображення на звороті дуба з розлогим гіллям символізує добробут і громадянську мужність Ця медаль одночасно підтверджує значні успіхи української інтелігенції в справі організації виставки та пробудження громадсько-політичної активності українців Галичини. Медаль з нагоди відзначення Першої української хліборобської виставки в Стрию є чудовою українською відзнакою у стилі реалізму і дає підстави вважати, що її автор досяг високого рівня майстерності. Ймовірно, що цю медаль виконав уродженець с. Видубів на Тернопільщині Петро Вавринович Терешук (1876 — ?). Подібні виставки проводились потім ще двічі - в 1927 р. у Стрию та в 1929 р. у Львові - під назвою «Українське село». Ймовірно, що з нагоди проведення цих виставок були випущені медалі, але поки що їх не віднайдено. «Перша українська хліборобська виставка» в Стрию мала величезний вплив на подальший розвиток кооперації, рільництва, промислу в Галичині, на Закарпатті та Буковині, сприяла пробудженню національної свідомості та підвищенню культурного рівня народу. Вже у 1910 р. міністерство рільництва у Відні нагородило «Краєвий союз господарсько-молочний» у Стрию державною срібною медаллю із написом на лицьовому боці та з написом українською мовою на звороті «Державна нагорода для заслуг коло рільництва». Газета «Діло» написала: «Се високе відзначене є перше для української інституції в Галичині зі сторони австрійського правитсльства» (відзнака не виявлена)
Пахолко С., Мартин О., Олійник А. Українське рільництво, промисел і кооперація на Галичині у фалеристичних пам’ятках кінця XIX - початку XX ст.//Нумізматика і фалеристика. – 2005. – №4. – С.19-25.
 Продається  грамота:

Часом Трапляється і таке
лютий 2016 року продано на Віоліті за 6000 грн

І стенд виставки у музеї "Верховина"


Як не треба писати про музей. Кілька міркувань з приводу однієї статті Андріани Надопти

Свого часу Архип Данилюк у рецензії на фундаментальну працю Ганни Скрипник "Етнографічні музеї України" вказав на відсутність цілісного дослідження галицького музейництва (Дзвін-1990-10-144). Ситуація сьогодні змінилася мало. Більш-менш повно досліджено лише діяльність товариства "Бойківщина" у Самборі. Інші регіональні музеї міжвоєнного періоду залишилися поза увагою істориків. Тож, направду, зрадів видобувши з нетрів мережі Інтернет Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2013. Вип. 23–24. До 20-ліття утворення кафедри історії слов’ян і 80-річчя професора Петра Федорчака. 487 с. Зі статтею Андріана Надопта. МУЗЕЙ “ВЕРХОВИНА” В СТРИЮ: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИВЧЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАДБАНЬ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ  Однак дочитував її із розчаруванням, сумом а і подекуди соромом.