Коли вийшов друком «Ilustrowany Kalendarz Stryjski» на 1912 рік, його упорядник редактор місцевої газети Еміль Голод розділ «Прогулянки Стриєм» розпочав з опису вокзалу. «Прибульців їдучих до Стрия вже здалеку вітає красивий будинок вокзалу, який пам’ятає довголітній відрізок історії міста. Завдячуючи своєму зручному розташуванню віддавна є ніби вузлом, що сплітає товариське життя городян. Наділений ефектною і милою окові верандою, гостинно приймає не лише подорожніх, але частіше старих знайомих. Так в літню пору перон і веранда рояться від публіки, яка шукає тут розривки… »
Отримані враження
підкріплювала, так би мовити, хлібом
зразкова «ресторація» заступника бургомістра Станіслава Дінштля. Саме він влітку 1893 року
вперше відкрив згадану веранду, де збиралося місцеве товариство, а що другої
неділі грав утворений ще в1885 році оркестр залізничників.
Будівля,
зведена у 1872 році, запам’яталася
авторам календаря гостюванням у її стінах знаного польського театру
Бачинського, який давав тут вистави. І тим, що після пожежі 17 квітня 1886 року
у приміщенні вокзалу тимчасово розмістилося староство.
Як таке залізничне
сполучення Стрий отримав 31 грудня 1872 року, коли «Дністрянська залізниця» загальною довжиною
100,21 км поєднала його через Дрогобич і
Самбір з Хировом. Одночасно сполучено «штрекою» Дрогобич з Бориславом. Згадані
напрямки впродовж перших п’яти років обслуговувало 8 локомотивів, 20
пасажирських і 192 товарні вагони. Лише за 1873 рік перевезено 126 тисяч
подорожніх.
Комітет будівництва
колії у Стрию
Вона й стала першою державною залізницею у
Австрії, перейшовши за 2 млн. корон в 1876 році у власність держави. Із значним
запізненням у кілька місяців відкрито ділянки «цісарсько-королівської залізниці
ерцгерцога Альбрехта» до Львова восени 1873 року і Станіславова на початку 1875
року. Їх обслуговували 16 локомотивів, 34 пасажирські і 403 товарні вагони.
Розклад руху
потягів кінця ХІХ ст.
Найпізніше
прокладено колію до Ходорова.
Тож до Першої світової війни щодня зі стрийського вокзалу відходило 5 потягів до Львова, 4 – до Перемишля, 4 – до Станіславова і 3 до Ходорова.
Тож до Першої світової війни щодня зі стрийського вокзалу відходило 5 потягів до Львова, 4 – до Перемишля, 4 – до Станіславова і 3 до Ходорова.
Першим начальником
станції Стрий був Генрік Лісіцкі. У 1881 році – Владислав Кемпнер. Працював на
залізниці у нашому місті і батько польського поета Казимира
Вєжинського(1894-1969). Його рядки присвячені провінційним залізничним вокзалам
повною мірою можуть стосуватися і Стрия:
Sa takie miasta, o ktorych nie moznaChocby sie nawet i chcialo cos orzec:Uliczki, rynek, plebania pobozna –I tylko jedno jest zdarzenie: dworzec.Pociag przychodzi raz w dzien regularnie,(O melancholio stolecznych kurierow),Na jednej nodze drza przed nim latarnieI salutuja bez rak pasazerow.Panny, co tesknia z pustego peronu,Skad wieje dusza prowincji i spleenu,Porywa dziwny swiat okien wagonu,Podroz po bajkach. Trwa ona piec minut.Коли місто охопила воєнна лихоманка, хаос і анархія, сучасник писав у щоденнику: Рознеслася чутка, що на стрийському двірці військо лишило цілі три потяги наповнені всякими припасами… Кожен хотів щось зарвати з тої даремщини.
Щось подібне читаємо і в «Аустерії» Юліана Стрийковського: На вокзалі дим коромислом. Настав час злодіїв і сторожів. Армійські склади розбиті, цілий день возять на тачках мішки: мука, чорний хліб, солдатські сухарі, крупа, шоколад… запаси на всю війну.
Червоний хрест на
вокзалі у Стрию
Потяг з добровольцями до лав Легіону УСС
зі Львова у неділю 30 серпня 1914 року на стрийському вокзалі зустрічали
урочисто з оркестром під керівництвом Гриця Іваніва та почесною вартою місцевого «Сокола». Залізницею масово
прибували добровольці з інших міст. Після складення присяги і формування
підрозділів надвечір у п’ятницю 4 вересня на відкритих платформах, так званих «льорах»,
стрільці передислокувалися на Закарпаття.
У 2004
році з нагоди 90-річчя УСС на стіні вокзалу встановлено меморіальну дошку.
У часі
українсько-польської війни Андрій Чайковський згадував довгі черги потягів без
палива і стрийського інженера-залізничника Миколу Левандовського, який працював
над переробкою їх печей на ропне паливо. З когорти стрийських залізничників і
знаний громадський діяч і музикант Микола Пристай.
У Стрию
мали місце події пов’язані з панцерником ч.2 УГА описані Іваном Карпинцем, що дістали назву
«виправа по старшин».
а поруч із старими австрійськими паровозами (Ol-12 – конструктора Карла Гьольсдорфа)
У перші місяці німецької окупації
у місцевому виданні читаємо: Залізнична комунікація перервана, транспорт знищений або евакуйований. Два залізничні мости на Ходорів і Станіслав висаджені в повітря.
Тимчасовий міст у
жовтні 1941 р.
Було
знищено і будівлю вокзалу. Лише у 1951 році його відновлено за 2218 тис. із
запланованих 8207 тис.
І врешті 2 листопада 1962 року, незадовго після того, як
електрифіковано залізницю до Лавочного, почав курсувати електропоїзд до Львова.
У мене вдома є документи, що стосуються прокладання колії до Ходорова і відрізку Ходорів-Жидачів. Родина мого прадіда була зразковими залізничниками. Про них писали у газетах ( одна з такий газет також збереглася).
ВідповістиВидалитиЯкщо зможете зісканувати, то надішліть копії на пошту zakusovg@gmail.com
ВидалитиШановна пані Віро Дячок, якщо Вам не важко, то прошу поділитися копіями цих документів. В мене також дещо є. Планую започаткувати в м. Ходорові краєзнавчий музей.
ВидалитиПрошу писати на адресу martamedva@gmail.com
Віра, автори цього блогу представляють ГО "Стрийська старовина". Цьогоріч нами заплановоно підготовку до друку ілюстрованого путівника, який розпочинатиметься матеріалами про залізницю. Ваші документи стали б у пригоді!!!
ВідповістиВидалитиГотові зустрітися у зручний для Вас час.
Доброго дня. Дали посилання на Ваш статтю на нашій сторінці FB і людина дуже просить зв’язок з автором. https://www.facebook.com/stryi.com.ua/posts/369804723178297 Якщо Ви на FB — поясніть йому хто автор. Або можливо десь є інформація про ГО? Дякуємо.
ВідповістиВидалитиЯ з задоволенням поділюся матеріалами. Але поки-що тимчасово проживаю закордоном. Доступу до документів не має ніхто.
ВідповістиВидалитиБудемо чекати...
Видалити