Марка PWWF

Відбудова костелу у Стрию

Ось цей лотерейний білет, що продається на аукро, надихнув згадати обставини відбудови після пожежі 1886 року.
8 тисяч злотих зібрано Комітетом... і використано на відбудову храму за проектом Юліана Захаревича(1837-1898). Реставрація тривала до 1892 року. Костел розширили до 39 метрів у довжину. До основної нави під зірчастим склепінням шириною 8,7 м. примкнули дві бічні по 3,5 м.  Центральне місце зайняв образ, який виконав краківський маляр Флоріан Станіслав Цинк. На лотереї бачимо підписи голови комітету барона Ромашкана, секретаря кс. Юзефа Биліни і скарбника  кс. Людвика Оллендера...

Пам'ятник у "Вільшині"

                                           Микола Закусов Пам’ятник, якого немає 

          Напевно жодне стриєзнавче видання не оминає увагою загибелі під час австро-франко-італійської війни 1859 року (ще відомої як « Друга війна за незалежність Італії») солдатів стрийського піхотного полку №9 і спорудження на їх честь монумента, що містився у «Вільшині»(сьогодні парк ім. Т. Шевченка). Осібно його згадано у статті про Стрий у виданні «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 11, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914» , путівниках по Галичині , а також зображено на поштових листівках.

"Турецький гамбіт"... у Стрию

Нещодавно натрапив на листівки із зображенням сьогодні неіснуючих поховань турецьких військових у Стрию. Йдеться про XV-й турецький корпус, який впродовж липня 1916 - серпня 1917 брав участь у бойових діях в Галичині і зазнав чималих втрат.

Gazeta Stryjska : regionalny organ Podkarpacia. R. 5, 1937 nr 38 (21 X)

Для зацікавлених у деталях: http://zbruc.eu/node/53876 http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=17057

Соборність

Стрий, 1948

Це фото автомобіля спецгрупи МДБ.

Уривок з доповідної записки того часу: Кроме перечисленных выше пунктов связи, в гор. Стрий Дрогобычской области, около церкви, «на ланах» Шухевич также имеет пункт для связи с руководителем референтуры пропаганды центрального «Провода» ОУН – «СЕВЕРОМ» через связную последнего «ДАРКУ». За отчетный период агентурно-следственным путем получены также данные о том, что Шухевич имеет намерение в зиму 1947-48 гг. укрываться в одном из городов Дрогобычской области, и что в связи с этим отдано распоряжение подготовить ему соответствующий бункер. Имеется предположение, что бункер для Шухевича должен быть приготовлен в гор. Стрий его личной связной «АННОЙ». Учитывая намерение Шухевича зимовать в одном из городов Дрогобычской области и наличие известных нам пунктов связи, куда входят его личные связные «АННА», «МАРТА», «ДЕМИД», «ДАРКА» и другие, нами разработан и подготовлен к реализации план агентурно-оперативных мероприятий, предусматривающий выброску в районы вероятных мест укрытия Шухевича, в места появления его связных (гг. Стрий, Ходоров Дрогобычской области и Рогатин Станиславской области (двух рейдирующих агентурно-боевых групп, укомплектованных агентами, знающими в лицо, как Шухевича, так и его связных, с целью захвата последних и выхода через них на Шухевича. ВЕРНО: Оперуполномоченный 1 Отделения УПР 2-Н МГБ УССР лейтенант Ивахно.

Медаль Першої Хліборобської виставки у Стрию 1909 року

На одному з аукціонів з'явилася у продажу ось така медаль

Підсумком цієї подвижницької праці на просвітянській та економічній ниві стала організація в 1909 р. у Стрию «Першої української хліборобської виставки» Всього на виставку прибуло понад 400 учасників, експонати були розмішені у 17 кімнатах Народного дому. Каталог виставки налічував 1478 експонатів. Оглянуло виставку понад 36 тисяч чоловік з усієї Галичини. Виставку відвідали митрополит Андрій Шептицький, австрійський міністр Дулемба, віце-маршал Буковини доктор Смаль-Стоцький, професори М. Грушевський. І. Левинський, П. Огоновський. письменник Є. Чикаленко та ше 32 визначні діячі культури, спеціалісти у галузі сільського господарства. На виставку приїхали гості з Австрії, Угорщини. Чехії, Німеччини і Бельгії. Результатом «круглих столів» стало укладення численних договорів про поставку сільськогосподарської продукції в ці країни. Виставку широко коментувала преса . Нагороджувати переможців три комісії: етнографічна, яка видала 6 золотих, 9 срібних і 7 бронзових медалей; промислово-торгова, яка видала 21 золоту, 32 срібні і 22 бронзові медалі; рільнича, яка видала 34 золоті, 7 срібних і 8 бронзових медалей. Крім медалей, чимало учасників отримали почесні дипломи, дипломи заслуги та похвальні листи . Особливої уваги заслуговує мистецьки викарбувана медаль для переможців '. На медалі зображена оригінальна реалістична композиція: у променях сонця, яке сходить з-за гір, селянин у довгій сорочці та сердаку босоніж оре обліг. Цей ліричний образ з великою емоційністю розповідає про важку працю і бідність галицького селянина, який у глибокій задумі про майбутній врожай мужньо здобуває хліб насушний для свого народу. 1 У краєзнавчому музеї в Стрию «Верховина» зберігається медаль і диплом заслуги, якими відзначили Михайла Кліща •за пасічний мел і сушені овочі» 3 приходом большевииьких «визволителів» в 1939 р. шанованого в с. Сулятичі господаря та управителя школи як куркуля- націоналіста було заслано до Сибіру. Диплом заслуга він забрав зі собою і як безцінну реліквію зберігав на засланні, а кати повернувся на рідну землю, подарував диплом і медаль музесві (див. диплом виставки). Зображення на звороті дуба з розлогим гіллям символізує добробут і громадянську мужність Ця медаль одночасно підтверджує значні успіхи української інтелігенції в справі організації виставки та пробудження громадсько-політичної активності українців Галичини. Медаль з нагоди відзначення Першої української хліборобської виставки в Стрию є чудовою українською відзнакою у стилі реалізму і дає підстави вважати, що її автор досяг високого рівня майстерності. Ймовірно, що цю медаль виконав уродженець с. Видубів на Тернопільщині Петро Вавринович Терешук (1876 — ?). Подібні виставки проводились потім ще двічі - в 1927 р. у Стрию та в 1929 р. у Львові - під назвою «Українське село». Ймовірно, що з нагоди проведення цих виставок були випущені медалі, але поки що їх не віднайдено. «Перша українська хліборобська виставка» в Стрию мала величезний вплив на подальший розвиток кооперації, рільництва, промислу в Галичині, на Закарпатті та Буковині, сприяла пробудженню національної свідомості та підвищенню культурного рівня народу. Вже у 1910 р. міністерство рільництва у Відні нагородило «Краєвий союз господарсько-молочний» у Стрию державною срібною медаллю із написом на лицьовому боці та з написом українською мовою на звороті «Державна нагорода для заслуг коло рільництва». Газета «Діло» написала: «Се високе відзначене є перше для української інституції в Галичині зі сторони австрійського правитсльства» (відзнака не виявлена)

Пахолко С., Мартин О., Олійник А. Українське рільництво, промисел і кооперація на Галичині у фалеристичних пам’ятках кінця XIX - початку XX ст.//Нумізматика і фалеристика. – 2005. – №4. – С.19-25.
 Продається  грамота:

Часом Трапляється і таке

і таке 

лютий 2016 року продано на Віоліті за 6000 грн

І стенд виставки у музеї "Верховина"