Якось, після споглядання старих стрийських листівок, зацікавився трьохмовним підписом
до однієї з них: «відкритє лицарского шчита в Стрию» - звучало українською…
На
площі перед костелом змішаний натовп цивільних і військових завмер перед білим
покровом на святково прибраній сцені.
Відтак
трапилася ще одна листівка, на якій вже вгадувалися обриси власне щита.
Загалом
дізнатися що таке Wehrschild
(чи
польською «tarcza
rycerska») не
склало особливих труднощів, оскільки віддавна вивчаю австро-угорську військову
історію. Wehrmann in
Eisen (відомі ще й інші назви Eiserner Wehrmann, Nagelmann)…
Це своєрідний символ патріотичної пропаганди і
збору коштів для війська та сімей загиблих.
Традиція символічного захисника міста, , що зародилася у
Відні(саме там, як твердить відомий дослідник Мартін Кроненберг , 6 березня 1915 року
встановлено першу статую лицаря) з часом поширилась на всю Австро-Угорщину і
кайзерівську Німеччину та користувалася чималою популярністю. Фігури з дерева у формі воїнів, щитів, колон і
хрестів розміщували на міських майданах і парках. У них забивали цвяхи, які там
же продавали за різною ціною. Окрім того реалізовували значки і пам’ятні
листівки. Отримані кошти зазвичай
використовували на допомогу армії чи соціальні потреби.[1]
Ідею швидко підхопили різноманітні
організації та товариства. Зокрема, відомо про встановлення так званих «щитів
Легіонів»[2].
Свого
часу Мечислав Опалек (1881-1964) переповів легенду про походження традиції. Колись підмайстер слюсарського цеху мав опоясати дерев’яний пень залізним обручем і
замкнути його. Він зробив це у такий спосіб, що відчинити не вдавалося
нікому. Його навіть запідозрили у змові
з дідьком. З того часу кожен віденський слюсар, покидаючи місто вбивав у пень
один цвях. Відтак пень повністю вкрився суцільним металевим щитом.
«Залізний
лицар» - так називали статую у лицарському обладунку з мечем на Гетьманських
Валах(сьогодні проспект Свободи) у Львові. Скульптурну композицію роботи Яна
Нальборчика і Вітольда Долинського відкрили 2 квітня 1916 року . Для опіки над
сиротами і вдовами кожен охочий міг купити залізного цвяха за 50 сотиків… Таким
чином, до кінця року отримано 151 513 корон доходу.[3]
Найближчий нам аналог у Дрогобичі до нині у вжитку городян зберіг назву «Лицар
у збруї»[4]. Урочисте відкриття
пам’ятника роботи обер-лейтенанта д-ра Емерика Бака відбулося 14 травня 1916
року і приурочувалося до річниці визволення міста. Головою організаційного
комітету й ідейним натхненником став
Казимир Гужковський, що мав поважні зв’язки у Відні. Цікаво, що сам цісар надіслав
500 корон пожертви. У підсумку вдалося зібрати близько 400 000 корон лише
впродовж дня – більше ніж будь-яке інше місто імперії.[5]
До
100-ліття від початку Першої світової
війни працівники австрійської Національної бібліотеки оприлюднили кілька фотографій подій у Стрию пов’язаних з
річницею визволення міста і датованих 1
червня 1916 року . Спираючись на них можемо відновити перебіг дійства, яке не
обмежилося урочистостями біля костелу. Серед іншого, організовано масовий хід
на міський цвинтар, відправлено панахиди на могилах військових, покладено квіти та
дано концерт.
При
облаштуванні міського військового кладовища дещо пізніше було встановлено ще
одну пам’ятку періоду Першої світової війни -
скульптури австро-угорського і німецького солдатів ( фото вміщено у
книзі Галини Верес[6] М.З.). Їх розмістили обабіч символічних воріт з колонами при
вході на цвинтар. До слова, залишки аналогічних колон у вхідній частині
кладовища виявлено у с. Руда
Жидачівського району Львівської області. Вони композиційно подібні, що свідчить
про типовий проект. Колони у формі факелів декоровані хрестами і стрічкою.
Цікаво, що первісно на стрийських колонах вміщено датування перших двох років
війни 1914-1915 рр., остання згодом замінена на 1916 а відтак - на 1917. http://sommerfeld-sommerfeld.blogspot.com/2012/03/blog-post.html
Але
повернемось до щита.
На
фото ми бачимо ймовірно австрійського військового коменданта у званні
підполковника та бургомістра, почесну
варту з двох унтер-офіцерів цісарсько-королівського і кайзерівського війська та
можемо розгледіти щит. В його полі розміщено напис з датою визволення міста – «Stryj, 31./5.» та два картуші, один з міським гербом під королівською короною(до слова на щиті у руці
дрогобицького лицаря теж зображено герб міста), другий із зображенням обернених
один до одного німецького і австрійського солдатів. Наразі не відомо, хто саме
був автором щита. Є надія знайти додаткові відомості у тогочасних часописах.
Врешті-решт,
вдалося віднайти загальний вигляд пам’ятки.
В експозиції Стрийського краєзнавчого музею свого часу звернув увагу на
фотокопію листівки із малюнком, як виявилося, нашого щита.
На
жаль, ці символічні пам’ятники Першої
світової війни сьогодні майже повністю втрачені. На цьому прикрому тлі
тішить ініціатива Хосе Турчика по відновленню скульптури лицаря у
Дрогобичі…
[1] Dr. Dietlinde Munzel-Everling Kriegsnagelungen
Wehrmann in Eisen Nagel-Roland Eisernes Kreuz.-Wiesbaden. 2008
(У згаданому довіднику не згадано
стрийської пам’ятки, лише Інтернет - ресурс Kriegsnagelungen im Ersten Weltkrieg und zur Zeit des Nationalsozialismus https://www.kriegsnagelungen.com/kriegsnagelungen-in-der-donaumonarchie/iii-linz-troppau/ вмістив вказівку на відкриття щита у Стрию);
[4] Садовий В. Лицар у збруї для міста Дрогобича. – Дрогобич, 2010;
[6] Верес
Г.В. Стрий: дати, події, факти, імена.-Стрий:Щедрик. 2012. - С.369;
Немає коментарів:
Дописати коментар