вівторок, 11 листопада 2014 р.

Історія стрийських колій

Коли вийшов друком «Ilustrowany Kalendarz Stryjski» на 1912 рік, його упорядник редактор місцевої газети Еміль Голод  розділ «Прогулянки Стриєм» розпочав з опису вокзалу. «Прибульців їдучих до Стрия вже здалеку вітає красивий будинок вокзалу, який пам’ятає довголітній відрізок історії міста. Завдячуючи своєму зручному розташуванню віддавна є ніби вузлом, що сплітає товариське життя городян. Наділений ефектною і милою окові верандою, гостинно приймає не лише подорожніх, але частіше старих знайомих. Так в літню пору перон і веранда рояться від публіки, яка шукає тут розривки… »
 

Отримані враження підкріплювала, так би мовити, хлібом  зразкова «ресторація» заступника бургомістра  Станіслава Дінштля. Саме він влітку 1893 року вперше відкрив згадану веранду, де збиралося місцеве товариство, а що другої неділі грав утворений ще в1885 році оркестр залізничників.
 

Будівля, зведена  у 1872 році, запам’яталася авторам календаря гостюванням у її стінах знаного польського театру Бачинського, який давав тут вистави. І тим, що після пожежі 17 квітня 1886 року у приміщенні вокзалу тимчасово розмістилося староство.
Як таке залізничне сполучення Стрий отримав 31 грудня 1872 року, коли  «Дністрянська залізниця» загальною довжиною 100,21 км  поєднала його через Дрогобич і Самбір з Хировом. Одночасно сполучено «штрекою» Дрогобич з Бориславом. Згадані напрямки впродовж перших п’яти років обслуговувало 8 локомотивів, 20 пасажирських і 192 товарні вагони. Лише за 1873 рік перевезено 126 тисяч подорожніх.

Комітет будівництва колії у Стрию
 Вона й стала першою державною залізницею у Австрії, перейшовши за 2 млн. корон в 1876 році у власність держави. Із значним запізненням у кілька місяців відкрито ділянки «цісарсько-королівської залізниці ерцгерцога Альбрехта» до Львова восени 1873 року і Станіславова на початку 1875 року. Їх обслуговували 16 локомотивів, 34 пасажирські і 403 товарні вагони.

Розклад руху потягів кінця ХІХ ст.
Найпізніше прокладено колію до Ходорова.

 Тож до Першої світової війни щодня зі стрийського вокзалу відходило 5 потягів до Львова, 4 – до Перемишля, 4 – до Станіславова і 3 до Ходорова.
У місті з 1874 року діяли вагоноремонтні майстерні.




Першим начальником станції Стрий був Генрік Лісіцкі. У 1881 році – Владислав Кемпнер. Працював на залізниці у нашому місті і батько польського поета Казимира Вєжинського(1894-1969). Його рядки присвячені провінційним залізничним вокзалам повною мірою можуть стосуватися і Стрия:
 Sa takie miasta, o ktorych nie mozna
Chocby sie nawet i chcialo cos orzec:
Uliczki, rynek, plebania pobozna –
I tylko jedno jest zdarzenie: dworzec.
Pociag przychodzi raz w dzien regularnie,
(O melancholio stolecznych kurierow),
Na jednej nodze drza przed nim latarnie
I salutuja bez rak pasazerow.
Panny, co tesknia z pustego peronu,
Skad wieje dusza prowincji i spleenu,
Porywa dziwny swiat okien wagonu,
Podroz po bajkach. Trwa ona piec minut.
Коли місто охопила воєнна лихоманка, хаос і анархія, сучасник писав у щоденнику: Рознеслася чутка, що на стрийському двірці військо лишило цілі три потяги наповнені всякими припасами… Кожен хотів щось зарвати з тої даремщини.
 Щось подібне читаємо і в «Аустерії» Юліана Стрийковського: На вокзалі дим коромислом. Настав час злодіїв і сторожів. Армійські склади розбиті, цілий день возять на тачках мішки: мука, чорний хліб, солдатські сухарі, крупа, шоколад… запаси на всю війну.

Червоний хрест на вокзалі у Стрию
Потяг з добровольцями до лав Легіону УСС зі Львова у неділю 30 серпня 1914 року на стрийському вокзалі зустрічали урочисто з оркестром під керівництвом Гриця Іваніва та почесною вартою  місцевого «Сокола». Залізницею масово прибували добровольці з інших міст. Після складення присяги і формування підрозділів надвечір у п’ятницю 4 вересня  на відкритих платформах, так званих «льорах», стрільці передислокувалися на Закарпаття.
 У 2004 році з нагоди 90-річчя УСС на стіні вокзалу  встановлено меморіальну дошку.
 У часі українсько-польської війни Андрій Чайковський згадував довгі черги потягів без палива і стрийського інженера-залізничника Миколу Левандовського, який працював над переробкою їх печей на ропне паливо. З когорти стрийських залізничників і знаний громадський діяч і музикант Микола Пристай.
 У Стрию мали місце події пов’язані з панцерником ч.2 УГА  описані Іваном Карпинцем, що дістали назву «виправа по старшин».
Після війни вигляд вокзалу трохи змінився,

а поруч із старими австрійськими паровозами (Ol-12 – конструктора Карла Гьольсдорфа)

 курсували швидкісні рейкові автобуси «Люкс-торпеда», що долали відстань зі Львова до Стрия за одну годину.
 
У перші місяці німецької окупації
 у місцевому виданні читаємо: Залізнична комунікація перервана, транспорт знищений або евакуйований. Два залізничні мости на Ходорів і Станіслав висаджені в повітря.

Тимчасовий міст у жовтні 1941 р.
 Було знищено і будівлю вокзалу. Лише у 1951 році його відновлено за 2218 тис. із запланованих 8207 тис.
 І врешті 2 листопада 1962 року, незадовго після того, як електрифіковано залізницю до Лавочного, почав курсувати електропоїзд до Львова.


7 коментарів:

  1. У мене вдома є документи, що стосуються прокладання колії до Ходорова і відрізку Ходорів-Жидачів. Родина мого прадіда була зразковими залізничниками. Про них писали у газетах ( одна з такий газет також збереглася).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо зможете зісканувати, то надішліть копії на пошту zakusovg@gmail.com

      Видалити
    2. Шановна пані Віро Дячок, якщо Вам не важко, то прошу поділитися копіями цих документів. В мене також дещо є. Планую започаткувати в м. Ходорові краєзнавчий музей.
      Прошу писати на адресу martamedva@gmail.com

      Видалити
  2. Віра, автори цього блогу представляють ГО "Стрийська старовина". Цьогоріч нами заплановоно підготовку до друку ілюстрованого путівника, який розпочинатиметься матеріалами про залізницю. Ваші документи стали б у пригоді!!!
    Готові зустрітися у зручний для Вас час.

    ВідповістиВидалити
  3. Доброго дня. Дали посилання на Ваш статтю на нашій сторінці FB і людина дуже просить зв’язок з автором. https://www.facebook.com/stryi.com.ua/posts/369804723178297 Якщо Ви на FB — поясніть йому хто автор. Або можливо десь є інформація про ГО? Дякуємо.

    ВідповістиВидалити
  4. Я з задоволенням поділюся матеріалами. Але поки-що тимчасово проживаю закордоном. Доступу до документів не має ніхто.

    ВідповістиВидалити