"Турецький гамбіт"... у Стрию

Нещодавно натрапив на листівки із зображенням сьогодні неіснуючих поховань турецьких військових у Стрию. Йдеться про XV-й турецький корпус, який впродовж липня 1916 - серпня 1917 брав участь у бойових діях в Галичині і зазнав чималих втрат.

Gazeta Stryjska : regionalny organ Podkarpacia. R. 5, 1937 nr 38 (21 X)

Для зацікавлених у деталях: http://zbruc.eu/node/53876 http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=17057

Соборність

Стрий, 1948

Це фото автомобіля спецгрупи МДБ.

Уривок з доповідної записки того часу: Кроме перечисленных выше пунктов связи, в гор. Стрий Дрогобычской области, около церкви, «на ланах» Шухевич также имеет пункт для связи с руководителем референтуры пропаганды центрального «Провода» ОУН – «СЕВЕРОМ» через связную последнего «ДАРКУ». За отчетный период агентурно-следственным путем получены также данные о том, что Шухевич имеет намерение в зиму 1947-48 гг. укрываться в одном из городов Дрогобычской области, и что в связи с этим отдано распоряжение подготовить ему соответствующий бункер. Имеется предположение, что бункер для Шухевича должен быть приготовлен в гор. Стрий его личной связной «АННОЙ». Учитывая намерение Шухевича зимовать в одном из городов Дрогобычской области и наличие известных нам пунктов связи, куда входят его личные связные «АННА», «МАРТА», «ДЕМИД», «ДАРКА» и другие, нами разработан и подготовлен к реализации план агентурно-оперативных мероприятий, предусматривающий выброску в районы вероятных мест укрытия Шухевича, в места появления его связных (гг. Стрий, Ходоров Дрогобычской области и Рогатин Станиславской области (двух рейдирующих агентурно-боевых групп, укомплектованных агентами, знающими в лицо, как Шухевича, так и его связных, с целью захвата последних и выхода через них на Шухевича. ВЕРНО: Оперуполномоченный 1 Отделения УПР 2-Н МГБ УССР лейтенант Ивахно.

Медаль Першої Хліборобської виставки у Стрию 1909 року

На одному з аукціонів з'явилася у продажу ось така медаль

Підсумком цієї подвижницької праці на просвітянській та економічній ниві стала організація в 1909 р. у Стрию «Першої української хліборобської виставки» Всього на виставку прибуло понад 400 учасників, експонати були розмішені у 17 кімнатах Народного дому. Каталог виставки налічував 1478 експонатів. Оглянуло виставку понад 36 тисяч чоловік з усієї Галичини. Виставку відвідали митрополит Андрій Шептицький, австрійський міністр Дулемба, віце-маршал Буковини доктор Смаль-Стоцький, професори М. Грушевський. І. Левинський, П. Огоновський. письменник Є. Чикаленко та ше 32 визначні діячі культури, спеціалісти у галузі сільського господарства. На виставку приїхали гості з Австрії, Угорщини. Чехії, Німеччини і Бельгії. Результатом «круглих столів» стало укладення численних договорів про поставку сільськогосподарської продукції в ці країни. Виставку широко коментувала преса . Нагороджувати переможців три комісії: етнографічна, яка видала 6 золотих, 9 срібних і 7 бронзових медалей; промислово-торгова, яка видала 21 золоту, 32 срібні і 22 бронзові медалі; рільнича, яка видала 34 золоті, 7 срібних і 8 бронзових медалей. Крім медалей, чимало учасників отримали почесні дипломи, дипломи заслуги та похвальні листи . Особливої уваги заслуговує мистецьки викарбувана медаль для переможців '. На медалі зображена оригінальна реалістична композиція: у променях сонця, яке сходить з-за гір, селянин у довгій сорочці та сердаку босоніж оре обліг. Цей ліричний образ з великою емоційністю розповідає про важку працю і бідність галицького селянина, який у глибокій задумі про майбутній врожай мужньо здобуває хліб насушний для свого народу. 1 У краєзнавчому музеї в Стрию «Верховина» зберігається медаль і диплом заслуги, якими відзначили Михайла Кліща •за пасічний мел і сушені овочі» 3 приходом большевииьких «визволителів» в 1939 р. шанованого в с. Сулятичі господаря та управителя школи як куркуля- націоналіста було заслано до Сибіру. Диплом заслуга він забрав зі собою і як безцінну реліквію зберігав на засланні, а кати повернувся на рідну землю, подарував диплом і медаль музесві (див. диплом виставки). Зображення на звороті дуба з розлогим гіллям символізує добробут і громадянську мужність Ця медаль одночасно підтверджує значні успіхи української інтелігенції в справі організації виставки та пробудження громадсько-політичної активності українців Галичини. Медаль з нагоди відзначення Першої української хліборобської виставки в Стрию є чудовою українською відзнакою у стилі реалізму і дає підстави вважати, що її автор досяг високого рівня майстерності. Ймовірно, що цю медаль виконав уродженець с. Видубів на Тернопільщині Петро Вавринович Терешук (1876 — ?). Подібні виставки проводились потім ще двічі - в 1927 р. у Стрию та в 1929 р. у Львові - під назвою «Українське село». Ймовірно, що з нагоди проведення цих виставок були випущені медалі, але поки що їх не віднайдено. «Перша українська хліборобська виставка» в Стрию мала величезний вплив на подальший розвиток кооперації, рільництва, промислу в Галичині, на Закарпатті та Буковині, сприяла пробудженню національної свідомості та підвищенню культурного рівня народу. Вже у 1910 р. міністерство рільництва у Відні нагородило «Краєвий союз господарсько-молочний» у Стрию державною срібною медаллю із написом на лицьовому боці та з написом українською мовою на звороті «Державна нагорода для заслуг коло рільництва». Газета «Діло» написала: «Се високе відзначене є перше для української інституції в Галичині зі сторони австрійського правитсльства» (відзнака не виявлена)

Пахолко С., Мартин О., Олійник А. Українське рільництво, промисел і кооперація на Галичині у фалеристичних пам’ятках кінця XIX - початку XX ст.//Нумізматика і фалеристика. – 2005. – №4. – С.19-25.
 Продається  грамота:

Часом Трапляється і таке

і таке 

лютий 2016 року продано на Віоліті за 6000 грн

І стенд виставки у музеї "Верховина"

Як не треба писати про музей. Кілька міркувань з приводу однієї статті Андріани Надопти

Свого часу Архип Данилюк у рецензії на фундаментальну працю Ганни Скрипник "Етнографічні музеї України" вказав на відсутність цілісного дослідження галицького музейництва (Дзвін-1990-10-144). Ситуація сьогодні змінилася мало. Більш-менш повно досліджено лише діяльність товариства "Бойківщина" у Самборі. Інші регіональні музеї міжвоєнного періоду залишилися поза увагою істориків. Тож, направду, зрадів видобувши з нетрів мережі Інтернет Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2013. Вип. 23–24. До 20-ліття утворення кафедри історії слов’ян і 80-річчя професора Петра Федорчака. 487 с. Зі статтею Андріана Надопта. МУЗЕЙ “ВЕРХОВИНА” В СТРИЮ: ДОСВІД ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИВЧЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАДБАНЬ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ  Однак дочитував її із розчаруванням, сумом а і подекуди соромом.

Стрий у роки Першої світової війни

Збираю матеріали для майбутньої книги. І от Bildarchiv оприлюднив кілька світлин до теми.

Стрийщина: історично-мемуарний збірник.

Стриєзнавці отримали електронний варіант монументального історично-мемуарного збірника "Стрийщина". http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6334-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-1/ http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6335-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-2/ http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6336-striyshhina-istorichno-memuarniy-zbirnik-t-3/

Стрийські гроші

Знаки оплати послуг магістрату у м. Стрию

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці

Фото храму віднайшов Василь Слободян. Див. ПУ-2006-3


Малюнок без вказівки на титул опублівано у История городов и сел УССР. Львовская область. - К.1978. - С.648;

 Про храм: Закусов М.З історії наших церков. Лани. Заплатин//Високий замок плюс Стрийщина.-2009.-5 лютого.

Стрийська Бастилія

Оцифровано книгу нині покійного краєзнавця Михайла Мандрика, що видана 'Каменярем' у 2005 році. http://chtyvo.org.ua/authors/Mandryk_Mykhailo/Stryiska_Bastyliia/
Кульгаюча з історичного боку. Випущено з уваги становлення в'язниці у Стрию як повітовому місті Австрійської імперії і особливості організації судової системи. Збереглися плани різночасових місцевих виправно-покаральних установ. Зокрема Франциска Сковрона. У фондах Окружного суду є матеріали про нагляд за в'язнями. Тюрму використовували і у часі Першої світової, і ЗУНР, і міжвоєнної Польщі... Тож простору для майбутніх дослідників вистачить. Найбільша заслуга Михайла Мандрика у дослідженні стрийської тюрми як злочинного інструменту репресивно-каральної системи окупаційних режимів.