неділю, 11 травня 2014 р.

Екслібрис музею "Верховина"

Мовою книжкового знака

Історію музею можна писати по-різному. Розповідями про музейників, експонати чи науково-дослідницьку  діяльність. А можна розкрити її за допомогою «цікавих графічних плям» - книжкових знаків. Установчі документи регіональних осередків для збору і вивчення пам’яток традиційної культури передбачали наявність книгозбірень і посади бібліотекаря. З часом окремі товариства нагромадили чималі бібліотеки. Так поступово виникла потреба в екслібрисах. До цього, власне кажучи, спонукала еволюція малої форми книжкової графіки, яка з середини 20-х років почала широко застосовуватися  не лише в особистих бібліотеках, а й у книгозбірнях різноманітних установ, фіксуючи при цьому специфічні риси, характерні для їх діяльності.  Часто їх  навіть використовували як емблеми чи видавничі знаки. Не стали винятком і музеї.
Гортаючи щоденник товариства «Бойківщина» знаходимо запис Володимира Кобільника від 12 жовтня 1932 року: «Надумуюся – який би зробити «Ex libris» для нашого музею. Маю в голові один проект – мушу його лишень дещо обдумати з інженером Кордубою». А вже 23 грудня на засіданні управи товариства вирішено, що екслібрис із зображенням типової бойківської церкви має виготовити Володимир Кордуба (1883-1968), за що йому висловлено подяку 20 лютого 1933 року. А сам знак роздруковано у самбірській друкарні Мецгера у кількості 1500 штук.