Костьол Народження Діви Марії у Стрию

Перша звістка про костьол у Стрию(ecclisiararum parochialium… in Stryg) зустрічається у вступній частині до вироку любельського архідиякона Яна у справі суперечки ректора парафії Непорочної Діви Марії Івана Русина та міста Львова за млин на Збоїськах від 29 лютого 1396 року.[i]Наступною документальною згадкою («districtibus Strigensi») став декрет від 24 вересня 1398 року після суперечки галицького архієпископа Бернарда і перемишльського єпископа Еріка Мора  про розмежування територій перемишльської і львівської дієцезій.[ii]

Микола Закусов Парк Йордана у Стрию

Злам ХІХ-ХХ століть ознаменувався появою нової сторінки в історії озеленення – створенням функціонального різновиду садово-паркового мистецтва – спортивних парків. Засновником першого європейського спортивно-оздоровчого парку, що постав у Кракові в 1889 році, був лікар Генрік Йордан. Його іменем названо  міський спортивний парк у Стрию, про обставини і особливості організації якого знаходимо відомості у  документах з фондів магістрату міста.

Стрільці Підгальські у Стрию

 6 Pułk Strzelców Podhalańskich - польська військова частина підготовлена для бойовий дій у лісах  і гірській місцевості. Впродовж 1921 - 1930 років полк дислокувався у Стрию.

Кулеметна рота. 

На головних уборах помітне орлине пір"я своєрідна відзнака підгальців. Не у всіх можна розгледіти нарукавну емблему кулеметних рот.

 У центрі міномет. З боків кулемети Максим з гладким кожухом зразка 1905 року на станку Соколова.

Історія стрийських колій

Коли вийшов друком «Ilustrowany Kalendarz Stryjski» на 1912 рік, його упорядник редактор місцевої газети Еміль Голод  розділ «Прогулянки Стриєм» розпочав з опису вокзалу. «Прибульців їдучих до Стрия вже здалеку вітає красивий будинок вокзалу, який пам’ятає довголітній відрізок історії міста. Завдячуючи своєму зручному розташуванню віддавна є ніби вузлом, що сплітає товариське життя городян. Наділений ефектною і милою окові верандою, гостинно приймає не лише подорожніх, але частіше старих знайомих. Так в літню пору перон і веранда рояться від публіки, яка шукає тут розривки… »

Св. Кінга у костьолі Стрия

Відбудова міського костьолу після пожежі обумовила потребу у нових вівтарях. Центральний прикрасив образ "Reginam Regni Poloniae" , що представляє Діву Марію в оточенні св. Михаїла, княгині Кінги та св. Станіслава, краківського єпископа. Його виготовив професор Краківської академії мистецтв Флоріан Станіслав Цинк(1838-1912), головною темою творів якого були легендарні історичні чи релігійні сюжети.

Військові монети зі Стрия

Трохи карт і планів Стрия..

http://forum.zamki-kreposti.com.ua

подарував чудову ідею

«Plann von der Lage der Stadt Stryj» D. Hagerstein, 1778

Карта фон Міга (1779 – 1782 гг.)

 
http://mapire.eu/en/map/collection/firstsurvey/?zoom=15&lat=49.25864&lon=23.85962

Стрийські сірники

"Цікавий будинок"

На польському аукціоні Allegro з"явився лот, який власник не зміг ідентифікувати детальніше і назвав просто "Цікавий будинок"

 Пошук у базі NAC додав відомостей. Перед нами стрийська пристань.

Краєвид поблизу Стрия, 1893

Станіслав Дембіцький(1866-1924)
Вроцлав. Національний музей

Екслібрис музею "Верховина"

Мовою книжкового знака

Історію музею можна писати по-різному. Розповідями про музейників, експонати чи науково-дослідницьку  діяльність. А можна розкрити її за допомогою «цікавих графічних плям» - книжкових знаків. Установчі документи регіональних осередків для збору і вивчення пам’яток традиційної культури передбачали наявність книгозбірень і посади бібліотекаря. З часом окремі товариства нагромадили чималі бібліотеки. Так поступово виникла потреба в екслібрисах. До цього, власне кажучи, спонукала еволюція малої форми книжкової графіки, яка з середини 20-х років почала широко застосовуватися  не лише в особистих бібліотеках, а й у книгозбірнях різноманітних установ, фіксуючи при цьому специфічні риси, характерні для їх діяльності.  Часто їх  навіть використовували як емблеми чи видавничі знаки. Не стали винятком і музеї.

Гортаючи щоденник товариства «Бойківщина» знаходимо запис Володимира Кобільника від 12 жовтня 1932 року: «Надумуюся – який би зробити «Ex libris» для нашого музею. Маю в голові один проект – мушу його лишень дещо обдумати з інженером Кордубою». А вже 23 грудня на засіданні управи товариства вирішено, що екслібрис із зображенням типової бойківської церкви має виготовити Володимир Кордуба (1883-1968), за що йому висловлено подяку 20 лютого 1933 року. А сам знак роздруковано у самбірській друкарні Мецгера у кількості 1500 штук.

ICOM News Vol.67, April 2014

ICOM News Vol.67, April 2014

Жетон

Цікавий собачий жетон зі Стрия 1927 року продають на http://auction.violity.com/2304899-zheton-sobachij-strij-1927-rik

Ще один жетон 1925 року...

Микола Закусов. Пам’ятник Янові Кілінському

Коли у 1893 році з’явилося міське періодичне видання «Gazeta Stryjska», то вже у ч.8 надруковано редакційний допис, що містив наступні рядки: «Наше місто на сьогодні не посідає жодного пам’ятника на публічному місці. Площі пусті, нічим не оживлені, справляють нудне враження…»[1] І справді, після пожежі 17 квітня 1886 року, Стрий тільки-но почав відновлюватись: відбудовано костел, заплановано впорядкування вулиць і  парку «Вільшина», де, щоправда, ще у 1862 році встановлено фактично перший міський пам’ятник загиблим воїнам тутешнього  піхотного  полку… Заздрісного запалу додавало і те, що інші міста вже мали принаймні по одному монументу. Навіть невелика Бохня чи сусідній Болехів, де встановлено відповідно скульптури польських королів Казимира Великого і Яна ІІІ.

Микола Закусов. У пошуках «Лицарського щита»

Якось, після споглядання старих стрийських листівок, зацікавився трьохмовним підписом до однієї з них: «відкритє лицарского шчита в Стрию» - звучало українською…

На площі перед костелом змішаний натовп цивільних і військових завмер перед білим покровом на святково прибраній сцені.

Марка PWWF

Відбудова костелу у Стрию

Ось цей лотерейний білет, що продається на аукро, надихнув згадати обставини відбудови після пожежі 1886 року.
8 тисяч злотих зібрано Комітетом... і використано на відбудову храму за проектом Юліана Захаревича(1837-1898). Реставрація тривала до 1892 року. Костел розширили до 39 метрів у довжину. До основної нави під зірчастим склепінням шириною 8,7 м. примкнули дві бічні по 3,5 м.  Центральне місце зайняв образ, який виконав краківський маляр Флоріан Станіслав Цинк. На лотереї бачимо підписи голови комітету барона Ромашкана, секретаря кс. Юзефа Биліни і скарбника  кс. Людвика Оллендера...

Пам'ятник у "Вільшині"

                                           Микола Закусов Пам’ятник, якого немає 

          Напевно жодне стриєзнавче видання не оминає увагою загибелі під час австро-франко-італійської війни 1859 року (ще відомої як « Друга війна за незалежність Італії») солдатів стрийського піхотного полку №9 і спорудження на їх честь монумента, що містився у «Вільшині»(сьогодні парк ім. Т. Шевченка). Осібно його згадано у статті про Стрий у виданні «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 11, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914» , путівниках по Галичині , а також зображено на поштових листівках.