Відбудова міського костьолу після пожежі обумовила потребу у нових вівтарях. Центральний прикрасив образ "Reginam Regni Poloniae" , що представляє Діву Марію в оточенні св. Михаїла, княгині Кінги та св. Станіслава, краківського єпископа. Його виготовив професор Краківської академії мистецтв Флоріан Станіслав Цинк(1838-1912), головною темою творів якого були легендарні історичні чи релігійні сюжети.
понеділок, 20 жовтня 2014 р.
четвер, 2 жовтня 2014 р.
четвер, 25 вересня 2014 р.
Трохи карт і планів Стрия..
http://forum.zamki-kreposti.com.ua
«Plann von der Lage der Stadt Stryj» D. Hagerstein, 1778
.jpg)
http://mapire.eu/en/map/collection/firstsurvey/?zoom=15&lat=49.25864&lon=23.85962

подарував чудову ідею
Карта фон Міга (1779 – 1782 гг.)
.jpg)
http://mapire.eu/en/map/collection/firstsurvey/?zoom=15&lat=49.25864&lon=23.85962

середа, 17 вересня 2014 р.
"Цікавий будинок"
На польському аукціоні Allegro з"явився лот, який власник не зміг ідентифікувати детальніше і назвав просто "Цікавий будинок"
Пошук у базі NAC додав відомостей. Перед нами стрийська пристань.
Пошук у базі NAC додав відомостей. Перед нами стрийська пристань.
неділя, 31 серпня 2014 р.
неділя, 11 травня 2014 р.
Екслібрис музею "Верховина"
Мовою книжкового знака
Історію музею можна писати по-різному. Розповідями про
музейників, експонати чи науково-дослідницьку
діяльність. А можна розкрити її за допомогою «цікавих графічних плям» -
книжкових знаків. Установчі документи регіональних осередків для збору і
вивчення пам’яток традиційної культури передбачали наявність книгозбірень і
посади бібліотекаря. З часом окремі товариства нагромадили чималі бібліотеки.
Так поступово виникла потреба в екслібрисах. До цього, власне кажучи, спонукала
еволюція малої форми книжкової графіки, яка з середини 20-х років почала широко
застосовуватися не лише в особистих
бібліотеках, а й у книгозбірнях різноманітних установ, фіксуючи при цьому
специфічні риси, характерні для їх діяльності. Часто їх
навіть використовували як емблеми чи видавничі знаки. Не стали винятком
і музеї.
Гортаючи
щоденник товариства «Бойківщина» знаходимо запис Володимира Кобільника від 12
жовтня 1932 року: «Надумуюся – який би зробити «Ex libris» для нашого
музею. Маю в голові один проект – мушу його лишень дещо обдумати з інженером
Кордубою». А вже 23 грудня на
засіданні управи товариства вирішено, що екслібрис із зображенням типової
бойківської церкви має виготовити Володимир Кордуба (1883-1968), за що йому
висловлено подяку 20 лютого 1933 року. А сам знак роздруковано у самбірській
друкарні Мецгера у кількості 1500 штук.
Підписатися на:
Дописи (Atom)








.jpg)